Я получил украинский паспорт в 2017 году и делаю все возможное, чтобы выйти из гражданства РФ, – 99-й номер в списке “Слуги народа” Соколов

27 Червня

15:02 2019

Об этом он сказал в комментарри Цензор.НЕТ.

"Когда началась война с Россией, я все еще жил в Украине по виду на жительство, гражданство я пытался получить с 2014 года по 2017 год, когда мне его дали.

В 2016 году Украина ввела правило, что я больше не могу выезжать из Украины по виду на жительство, если у меня нет российского загранпаспорта. Вернее выехать я могу, но вот вернуться без российского загра паспорта не могу. У меня к тому моменту российский загранпаспорт уже истек и стал невыездным.

В результате, я поехал в РФ в гости к маме и сделал загранпаспорт, чтобы иметь возможность вернуться в Украину и в принципе куда-то из нее выезжать. Украинский паспорт мне дали в 2017 году, после чего я пользуюсь исключительно им, как того и требует закон", – отметил он.

По словам Соколова, он делает все возможное, чтобы выйти из гражданства России и боится ездить в РФ, так как там его могут преследовать:

"Моим вопросом по получению гражданства и выходом из российского занимается фирма Татьяны Козаченко, той самой, котьорая возглавляла люстрационный комитет и защищала майдановцев. Думаю, что ее репутация вопросов не вызывает. Я это говорю к тому, что к сожалению законченной процедуры выхода из российского гражданства фактически нет, очень часто паспорт возвращается отправителю. Вместе с тем, по закону Украины я должен завершить соответствующие процедуры в течении двух лет после получения паспорта. Поэтому, я пришел к ним и попросил их так вывести меня из российского гражданства, чтобы никто не мог сказать, что я не предпринял всех возможных усилий для того, чтобы все таки выйти. Собственно, мы занимаемся эти уже около года. За это время, мне удалось не выезжая в Россию, погасит непонятно откуда взявшуюся у меня задолженность по налогам. Непонятно откуда, потому, что я там не живу с 2015 года. Передать всю мою недвижимость. Получить справки о несудимости. Податься на выписку из квартиры, где я раньше проживал, и получить отказ в приеме соответствующих документов. Подать снова документы на выписку уже через местного юриста, с тем чтобы получить хотя бы официальный отказ в выписке. Сейчас я жду его. Как только отказ будет получен, я смогу сказать, что я предпринял все что мог сделать. После этого я смогу отправить соответствующий комплект документов нотариально заверенным письмом с описью.

Подчеркну, что все это я делаю для того, чтобы повысить шансы на то, что все же выйду из российского гражданства по российским законам или сделать все, что для этого вообще можно было сделать. Если у кого-то есть еще вопросы, я могу дать координаты Татьяны Козаченко или ее партнера Дмитрия Лошакова, чтобы они подтвердили все вышесказанное. Также, хочу заметить, что мне было бы намного легче все это делать, если бы я мог себе позволить поехать в Россию, нотя этого не делаю с 2016 года. Одна из причин в том, что уже два года, как ВАР с моей подачи требует ввести санкции против завода Минудобрения (Россошь), принадлежащего Аркадию Ротенберг, строитель Крымского моста, Ближайшего друга Путина и партнера Фирташа. А теперь уже мой вопрос, а от куда у автора блога такая информация? В РФ она ведь засекречена и к ней имеют доступ только российские спецслужбы. Если кому-то интересно более подробно ознакомиться с историей моих заключения получением граждансва, вот объяснительная, которую мне пришлось подать в Слугу народа (см. приложенный файл)".

Соколов представил докладную о получении гражданства Украины, которую он представил партии "Слуга народа" (на языке оригинала) и копию справке о получении украинского паспорта в 2017 году:

Соколов Михайло. Історія і причини переходу до громадянства України.
З 2002 р. по 2004 р. працював в управлінні регіональної політики компанії ЮКОС-Москва, відповідав за Томську область.
Управління відповідало за взаємодію з органами влади. Після арешту Михайла Ходорковського через його спроби протистояти встановленню режиму Володимира Путіна якийсь час продовжив працювати в Томську. Займався введенням в експлуатацію соціального проекту ЮКОСа, центру дозвілля "Fакел".
Однак, став відчувати на собі тиск прокуратури Томської області, представники якої стали систематично і демонстративно допитувати осіб, з якими я контактував під час роботи в ЮКОС, щодо змісту моєї роботи. До того моменту все керівництво ЮКОСА, включаючи мого безпосереднього начальника – віце-президента НК ЮКОС, Олексія Аракчеєва, вже знаходилося у вимушеній імміграції. На початку 2005 р. скористався можливістю тимчасово переїхати на роботу в Україну, прибув до Києва на початку квітня.
У 2006 р. одружився на громадянці України Ользі Семенець, в заміжжі – Соколовій.
У 2009 р. отримав постійну посвідку на проживання (скан-копія додається https://app.box.com/s/cvqqjxfxs8glp39l08ht72cpkd3v54fi).
У 2012 р. народився син, Соколов Олег Михайлович.
У 2014 р. вперше подав заяву на отримання громадянства. Поштовхом для прийняття відповідного рішення стали події "Революції гідності" і агресія РФ проти України.
Формальною підставою для отримання громадянства стало клопотання Міністра Аграрної політики і продовольства (АПіП) Ігоря Швайки про надання громадянства через особливі заслуги – роботу координатором робочих груп із підготовки законопроектів "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин".
Моя робота у цій сфері була відзначена Почесною грамотою Міністерства АПіП від 26 вересня 2014 р. (копія https://app.box.com/s/ev0seauzvoqzdl1nt839jxv4zneckuyl ).
Громадянство отримати не встиг у зв'язку зі звільненням Ігоря Швайки з позиції міністра аграрної політики до завершення процедури отримання громадянства.
У 2015 році я повторно подав документи на отримання громадянства, але вже за підписом першого заступника Міністра аграрної політики і продовольства України Ярослава Краснопольського. Звернення на ім'я міністра АПіП, Олексія Павленка, з проханням клопотати про надання мені громадянства подали керівники 11-ти аграрних асоціацій (сканкопія завантажується за посиланням https://app.box.com/s/w6p0w4pz5bf8gjt69thvf1e6pum1al1j, https://app.box.com/s/posaraunolelri7fx0p8mor4vpschbov,
https://app.box.com/s/n939wf0vk72h1027rg18hk7qfylou9yk ).
Цього разу причиною відмови став той факт, що клопотання про надання мені громадянства було підписано першим заступником міністра аграрної політики, Ярославом Краснопольським, в період виконання ним обов'язків міністра (міністр перебував у цей момент у відрядженні), а не самим Олексієм Павленком.
У 2017 р. я подав заяву на отримання громадянства через сімейні обставини. В результаті 28 вересня 2017 р. мені було надано громадянство України указом Президента України №291/2017. Тоді ж я подав декларацію про відмову від громадянства Російської Федерації (скан-копія відповідної довідки з відміткою про подання декларації завантажується за посиланням
https://app.box.com/s/thm4pg8b4z2qsovp8om6x2g49dinetg5).
У Російську Федерацію останні роки не виїжджав, тому що побоювався переслідувань через активну критику, яку я висловлював, як заступник голови ВАР, на адресу Дмитра Фірташа, щодо зловживань монопольним становищем групою компаній Ostchem, і вимог про введення санкцій відносно російського заводу Мінеральні добрива (м. Россош), що належить Аркадію Ротенбергу.