Ukrainian Time

Найскладнішу зиму в історії Україна пережила. Проте майбутня обіцяє бути не менш важкою. Ключовий ризик все той же – енергетичні об’єкти досі залишаються пріоритетними цілями для російських ракетних та дронових ударів. Однак навіть попри майбутні атаки ворога, ймовірність яких вкрай висока, проблем в енергосистемі достатньо.
Відкладений ефект від 271 влучання в енергооб’єкти українці змогли відчути навіть влітку, коли непомітні спочатку пошкодження згодом переростали в системні аварії та одночасно залишали без світла сотні тисяч споживачів по всій країні та навіть за її межами. І це за відсутності обстрілів.
Що ж буде взимку, коли споживання в системі суттєво зросте, а левова частка проблем з генерацією та мережами нікуди не зникне?
Підготовка до осінньо-зимового періоду
В рамках підготовки до наступного осінньо-зимового періоду (ОЗП) енергетики, влада та військові зосередились на трьох ключових напрямках.
Перший – завершити, наскільки це можливо, планові та відновлювані ремонти енергооб'єктів. Це стосується як самих електростанцій, так і обладнання, необхідного для передачі виробленої електроенергії.
Наразі на атомних електростанціях (АЕС) проводяться планові ремонти, через що в енергосистемі час від часу виникає дефіцит, який вдається покривати за рахунок імпорту.
До початку сезону ремонтні роботи та заміну палива на блоках АЕС мають завершити. По цих напрямках поки що все йде за планом. Не в останню чергу тому, що атомні станції – чи не єдині енергооб’єкти, яким вдалося уникнути російських обстрілів.
В цьому сенсі куди гірші справи у теплових (ТЕС) та гідроелектростанцій (ГЕС). За словами прем’єра Дениса Шмигаля, в Україні немає жодної ТЕС чи ГЕС, яка б минулої зими не зазнала ворожих атак.

Виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук розповів, що наразі компанія проводить планові ремонти та відновлення пошкоджених блоків теплоелектростанцій.
"Поточні ремонти робимо п'ятий місяць поспіль: 7 зробили, ще стільки ж зараз в процесі. Всього плануємо у цьому році привести до ладу 27 блоків ТЕС. Щодо відновлення, то потрібно відновити 1,4 ГВт генеруючих потужностей", – повідомив він.

Так само про активні відновлювані та планові роботи звітують й в державній "Укренерго".
Втім експерти мають сумніви, що до початку опалювального сезону вдасться відновити хоча б половину потужностей, які були на початок минулого ОЗП. І на це є об’єктивні причини.
"Зрозуміло, що енергетична частина готується, ведеться велика робота з відновлення і високовольтних мереж, і генерації. І так само зрозуміло, що все зробити не вдасться. Як би ми не старались і навіть за наявності грошей, по термінах виготовлення, доставки обладнання вони до нового ОЗП зроблені не будуть.
Високовольтна мережа буде відновлена максимум на 30-40% відносно її нормального стану. Що стосується генерації, то роботи там ведуться, але вкрай обмеженим ресурсом, тому з вугільною генерацією точно будуть проблеми", – вважає директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.

Друге завдання – створення систем захисту енергетичної інфраструктури від російських атак та покращення протиповітряної оборони (ППО).
Співрозмовники ЕП в уряді наголошують, що по обох напрямках роботи тривають. Проте зі зрозумілих причин деталі не озвучувалися.
І завдання номер три – накопичити достатньо палива для проходження зими.
"Зараз на складах 1,5 мільйона тонн вугілля та 10,4 мільярда кубометрів газу в сховищах. До початку опалювального сезону заплановано вийти на показник 1,8 мільйона тонн вугілля та 14,7 мільярда кубів газу", – повідомив минулого тижня Шмигаль.

"Я не бачу жодних проблем з паливом. Рівень споживання вугілля зараз низький, враховуючи поточний рівень видобутку газу, нам має вистачити ресурсу власного видобутку, тому тут жодних проблем я не очікую", – каже Харченко.

Приблизно такий же прогноз озвучували опитані ЕП представники уряду та енергетичних компаній.

Чому наступна зима буде гіршою за попередню
Опитані ЕП експерти та учасники ринку одностайні в тому, що ключовим ризиком наступної зими лишаються обстріли критичної інфраструктури.
"Ймовірність нових атак на енергетику вкрай велика і тоді аварійні ситуації та відключення неминучі. Але більш-менш точно оцінити чи спрогнозувати, якою буде ситуація зараз неможливо", – ділиться співрозмовник ЕП в уряді.

Чому наступна зима буде гіршою?
"Умови, в яких ми почнемо цю зиму будуть набагато гіршими за ті, що були на початку минулої. Ми закінчили останній ОЗП, коли 75% всієї теплової генерації були зруйновані або суттєво пошкоджені. Цього не було минулого року", – пояснив Сахарук.

Погоджується з ним експерт з енергетики Геннадій Рябцев.
"Чому кажуть, що може бути гірше, ніж минулого року? Через відсутність резерву генеруючих потужностей. Баланс у нас зараз не достатньо міцний", – пояснює він.

За словами голови парламентського Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса найбільша проблема сьогодні – відсутність запасу міцності в мережах "Укренерго", а саме – на підстанціях компанії.
"У нас досі залишається велика залежність від великих генеруючих об’єктів, які видають електроенергію через великі підстанції. Відповідно критично важливе значення зараз має запас міцності на тих підстанціях, а сьогодні він недостатній", – вважає народний депутат.

Чи можливі відключення взимку
Навіть за відсутності нових обстрілів такий сценарій вкрай ймовірний. "Зараз ведуться розрахунки та моделюються різні сценарії, але який з них реалізується прогнозувати важко. Споживання навіть влітку у нас зростає, а на піку взимку воно буде ще більшим.
Якщо Запорізької АЕС в системі не буде, то у нас будуть досить відчутні проблеми з генерацією. І розмір цього дефіциту, як мені особисто вбачається, перекрити імпортом ми не зможемо. Просто стільки імпорту ми не затягнемо. Тому взимку цілком можуть бути обмеження", – вважає Харченко.
Сахарук також наголошує, що з початком ОЗП навантаження з точки зору споживання зростатиме.
"Україна в принципі буде споживати більше і тут може виникнути значно більший дефіцит, який може бути не покритий імпортом. Який це буде обсяг? Покаже ситуація, тому що дуже сильно впливає температура повітря.
Для прикладу, кожні мінус 5 градусів Цельсія в Києві це плюс 100 МВт до споживання. Чим буде холодніше, тим більшим буде дефіцит. Цілком ймовірно, що коли імпорту не вистачатиме, систему доведеться балансувати відключеннями", – каже виконавчий директор ДТЕК.

Що залишилося від "зеленої" енергетики в Україні
Втім є і позитивні моменти. Минулий рік дав енергетикам дорогоцінний досвід, який нікуди не подіти. Досвід як позитивний, так і негативний. Тепер вихід з ладу тієї чи іншої системи не є чимось несподіваним чи катастрофічним. Компанії вже добре розуміють, як треба реагувати на будь-яку ситуацію.
До того ж була проведена робота із забезпечення самодостатності цілого ряду об’єктів критичної інфраструктури. Є набагато більше автономних енергоустановок, які можуть працювати у випадку проблем з постачанням електроенергії.
"Системні аварії будуть. Вони будуть викликані обстрілами, підвищенням навантаження в мережах, аварійними зупинками енергоблоків. Але знову ж таки про якийсь загальноукраїнський блекаут мова не йде", – заявив Рябцев.

До чого готуватись населенню
Якщо зібрати в один короткий меседж всі поради щодо наступного ОЗП від співрозмовників ЕП, то він був би таким: "українцям варто готуватись до найгіршого сценарію, навіть якщо він не реалізується".
"Якщо у вас є генератор, змастіть його, проведіть ТО та запасайтесь пальним. Те саме стосується потужних павербанків. Готуйтесь до того, що ці речі вам знадобляться. Ймовірність такого сценарію дуже велика", – попереджає Харченко.

Не позбуватися генератора радить і Сахарук. "Зараз є час для того, щоб добре підготуватись, і ціни не такі великі як були минулої осені. Крім цього, варто звернути увагу на утеплення будинків, чим економніше помешкання, тим краще.
Інших рекомендацій, на кшталт кудись їхати чи ще щось робити, я зараз не готовий давати. Минулу зиму ми пройшли, вже розуміємо, що може відбуватися та як треба діяти. Зараз просто треба підготуватися, спокійно та без паніки", – каже виконавчий директор ДТЕК.
За словами Рябцева, за можливості необхідно забезпечити автономне енергозабезпечення домогосподарства, фермерського господарства чи малого підприємства на випадок, якщо будуть системні аварії.
"Тим більше, що обладнання зараз є і ціни значно нижчі, ніж були на піку попиту. Краще вкластися зараз, ніж потім сидіти без електрики та пального. Українцям треба зрозуміти ключове – до кінця війни проблеми з електроенергією нікуди не зникнуть. Більше того труднощі будуть навіть після її закінчення. Тому краще до цього бути готовими", – підсумував Рябцев.