Ukrainian Time

У російській Казані відкрився саміт БРІКС за участю лідерів Китаю, Індії та низки країн Глобального Півдня. Очікується, що Володимир Путін використає його як виклик Заходу та демонстрацію того, що спроби ізолювати Москву марні.

Детальніше про саміт БРІКС, хто приїхав, а хто проігнорував Путіна, і чи є Україна на порядку денному, – у матеріалі РБК-Україна.

Зміст

• Що таке БРІКС і які країни до нього входять
• Хто приїхав на саміт, а хто проігнорував Путіна
• Що на порядку денному саміту БРІКС
• Україна серед тем

Що таке БРІКС і які країни до нього входять

БРІКС – це міжнародний альянс, який об'єднав найбільші країни з економіками, що розвиваються. Назву вперше запропонував голова правління американського банку Goldman Sachs Джим О'Ніл ще у 2001 році. У 2006 році ідея була втілена на практиці, коли за ініціативи російського диктатора Володимира Путіна лідери Бразилії, Росії, Індії та Китаю вперше зібралися на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку.

Спочатку група мала назву БРІК – за першими літерами назви кожної з країн. У 2011 році приєдналася Південна Африка, тож група стала називатися БРІКС (South African Republic). Наразі налічує 9 членів. 1 січня 2024 року до п'ятірки БРІКС приєдналися Іран, Єгипет, Ефіопія та Об’єднані Арабські Емірати.

Вступ до БРІКС також розглядала Аргентина, але вона відкликала заявку з приходом до влади нового президента країни Хав'єра Мілея. Ще понад 40 країн висловлюють зацікавленість у приєднанні, і 15 країн подали заявки на членство. Серед них Туреччина, Азербайджан, Алжир, Казахстан, Білорусь, Пакистан, Куба. До БРІКСу планувала приєднатися і Саудівська Аравія, але цього так і не зробила.

"Вступ до БРІКС дає, перш за все, додаткові шанси на розширення економічних стосунків з Китайською Народною Республікою. І політичний сигнал для Пекіна", – каже РБК-Україна експерт з політики країн Азії незалежного аналітичного центру "ADASTRA" Антон Ганоцький.

За його словами, всередині БРІКС є дві групи країн. Бразилія та Індія виступають проти надмірного розширення. Інша група на чолі з Росією та Китаєм – за приєднання інших та створення на базі БРІКС антизахідного блоку.

"Саміт БРІКС в Казані – це чергове підтвердження того, що так званий Глобальний Південь, або країни не-Заходу, вони не те, що не підтримують ізоляцію, а навпаки намагаються розширити відносини з Росією. Це їм вигідно прагматичної точки зору – в плані дешевої нафти, економіки і деяких геополітичних питань", – додав Ганоцький.

Хто приїхав на саміт, а хто проігнорував Путіна

На саміт в Казані прибули 22 голови держав, серед них голова КНР Сі Цзіньпін та прем'єр Індії Нарендра Моді. Значна кількість лідерів відмовились їхати з різних причин. Зокрема, президенти Бразилії, Куби та Сербії. При тому, що минулого року на саміті БРІКС в Йоганнесбурзі були присутні понад 30 лідерів держав.

Зокрема, Моді вже встиг зустрітися з Путіним та вкотре заявити, що Індія готова сприяти "врегулюванню конфлікту" в Україні.

Натомість Сі Цзіньпін сказав главі Кремля, що "ситуація у світі охоплена хаосом", але "стратегічне партнерство Пекіна з Москвою є силою стабільності на тлі найбільш значних змін, які спостерігаються за століття".

Для участі в саміті до РФ прибув генсек ООН Антоніу Гуттеріш. Що вже викликало різку критику з боку Києва та його західних союзників.

"Генсек ООН відхилив запрошення України на перший Глобальний саміт миру у Швейцарії. Він, однак, прийняв запрошення до Казані від воєнного злочинця Путіна. Це неправильний вибір, який не сприяє справі миру. Це тільки шкодить репутації ООН", – заявили напередодні в МЗС України.

Долучився до критики такого кроку і міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс, назвавши дії генсека ООН неприйнятними. В самій організації натомість виправдовуються, називаючи візит "стандартною та нормальною практикою".

Що на порядку денному саміту БРІКС

Формально саміт БРІКС відкрився у Казані ще вчора, 22 жовтня. Втім, офіційні заходи розпочалися сьогодні. Російський диктатор Володимир Путін має намір провести окремі зустрічі з усіма лідерами , а також з тими, хто до об'єднання наразі не входить. Зокрема з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом.

Попри розширення, БРІКС не завжди може запропонувати учасникам самітів конкретні напрацювання. З 2014 року працює Новий банк розвитку БРІКС, який фінансує інфраструктурні проекти угрупування.

На саміті цього року планувалося створення валюти БРІКС, відмова від долара США та заміна системи міжбанківських розрахунків SWIFT. Однак між членами багато розбіжностей щодо цих питань. Чим більше членів буде в групі, тим складніше подібні ініціативи впроваджувати надалі.

На думку західних аналітиків, нинішній саміт БРІКС покликаний створити ілюзію того, що Росія не перебуває у міжнародній ізоляції та нібито є одним з центрів сили на міжнародній арені.

Ще одна ціль – послаблення тиску західних санкцій. Путін намагатиметься переконувати членів БРІКС прийняти альтернативу долара для глобальних платежів.

Але навряд чи це знайде підтримку, окрім як з боку Ірану та КНДР. Адже інші банки світу не мають проблем зі світовою фінансовою системою та не воліли б опинитись в одному човні з РФ.

Як зазначила в коментарі YouTube-каналу РБК-Україна головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Аліна Гриценко, БРІКС – це про фінансово-економічну глобальну систему та культурно-гуманітарне співробітництво. Тому на порядку денному буде саме це, а також розширення групи.

"В БРІКС зараз першу скрипку відіграє Китай. Тому і порядок денний визначатиметься переважно з точки зору того, що Китай вважає за потрібним і важливим. Тому чогось там нового на саміті стосовно війни проти України я, на жаль, не очікую почути", – каже Гриценко.

Україна серед тем

Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що Путін на саміті у Казані хоче створити майданчик для просування російського бачення завершення війни.

Однак, на думку Ганоцького, будь-які потенційні заяви глави Кремля про мирні перемовини є більше дипломатичними реверансами у бік країн Глобального Півдня, аби "задовольнити їхні пориви щодо різних мирних планів".

"Росія навряд чи буде щось просувати, тому що на даний момент Москва не зацікавлена в мирі. Ми бачимо, що російські війська просуваються і поки що Москві хоч якесь припинення вогню не вигідне", – каже Ганоцький.

Як підкреслює експерт, більша небезпека стосується просування китайсько-бразильського мирного плану.

"Є інформація, що китайці будуть активно, як мінімум в кулуарах, розмовляти про його просування і про підтримку власного мирної ініціативи з шести пунктів щодо замороження конфлікту без гарантій і безпеки для України", – підкреслив Ганоцький.

За його словами, якщо більшість учасників БРІКС підтримають цю ініціативу, це стане серйозним ударом по формулі миру президента Володимира Зеленського.

Щодо Путіна, на думку Аліни Гриценко, він не агресивно порушуватиме тему війни. Експертка вважає, що скоріш за все, він буде "максимально дипломатичним". І запустить свою "шарманку" про те, що в Кремлі "готові до переговорів", а "українська сторона – погана".

За словами помічника глави Кремля Юрія Ушакова, країни БРІКС нібито погодили спільне формулювання щодо України, яке увійде до підсумкової декларації саміту. Мовляв, "це спільна позиція, яка не викликає ні в кого заперечень".

Орієнтовно текст декларації може з'явитися вже сьогодні у другій половині дня.

При підготовці матеріалу використовувалися: ексклюзивні коментарі експерта з політики країн Азії незалежного аналітичного центру "ADASTRA" Антона Ганоцького, головного консультанта Національного інституту стратегічних досліджень Аліни Гриценко, заяви МЗС України, ООН та лідерів держав, публікації The Telegraph, ISW, "Медузи" та інші дані з відкритих джерел.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.