Ukrainian Time

Останнім часом в Україні виникла серія масштабних скандалів, пов'язаних з роботою медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). Ці органи опинилися в центрі уваги через чисельні випадки корупції, фальсифікації документів, незаконне збагачення посадовців та зловживання під час призначення груп інвалідності.

Серед викритих схем – уникнення мобілізації чоловіками за допомогою фальшивих діагнозів. Уряд вже оголосив про плани ліквідації МСЕК, а процес реформування системи оцінювання інвалідності проводиться активно.

Про скандали повʼязані з МСЕК та як зміняться правила оформлення інвалідності вже з 1 січня – в матеріалі РБК-Україна.

Скандали в МСЕК

Найгучніший скандал з МСЕК стався восени 2024 року. Тоді правоохоронці викрили керівницю Хмельницького центру МСЕК Тетяну Крупу та її сина. У них знайшли майже 6 мільйонів доларів готівкою, підроблені медичні документи та списки чоловіків, які ухилялися від мобілізації. Родина володіла елітною нерухомістю, дорогими автомобілями та мільйонами на іноземних рахунках.

Слідство також встановило, що з допомогою підроблених діагнозів клієнти Крупів намагалися уникнути військової служби.

Фото: Керівницю Хмельницької МСЕК та її сина викрили на незаконному збагаченні (dbr.gov.ua)

Окрім того, понад 50 прокурорів Хмельниччини, зокрема й обласний очільник, здобули фальшиві довідки про інвалідність. Це дозволяло їм ухилитися від мобілізації або ж оформити догляд за "хворими" родичами.

Реакція влади

22 жовтня президент України Володимир Зеленський скликав засідання Ради національної безпеки і оборони (РНБО), на якому обговорили випадки фальсифікації інвалідності серед посадовців. У результаті було ухвалено низку рішень, спрямованих на реформування системи визначення інвалідності в Україні. Основні напрямки змін включають цифровізацію процесів, ліквідацію медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) до кінця року та проведення перевірок і аудитів для виявлення зловживань у цій сфері.

Вже того ж дня Зеленський підписав указ про ліквідацію всіх медико-соціальних експертних комісій до 31 грудня 2024 року. Міністерство охорони здоров’я розпочало масштабні перевірки рішень МСЕК, зокрема щодо встановлення інвалідності чоловікам віком від 18 до 60 років у період воєнного стану.

Станом на звітний період було переглянуто понад 90 тисяч справ, що призвело до затримань і вручення підозр окремим особам. Однак усі ці результати визнали недостатніми для забезпечення повної прозорості процесу. Тому було ухвалено рішення про звільнення керівників Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ України, а також низки інших осіб, причетних до зловживань.

Крім того, на тлі розслідування щодо незаконного отримання інвалідності 50 прокурорами Хмельницької області, генеральний прокурор України Андрій Костін подав у відставку. Наприкінці жовтня Зеленський підписав указ про його звільнення.

Фото: колишній генпрокурор Андрій Костін (Getty Images)

28 жовтня Кабінет Міністрів ухвалив рішення про передачу повноважень Центральної МСЕК Українському державному науково-дослідному інституту медико-соціальних проблем інвалідності. Це стало черговим кроком у реформуванні всієї системи.

29 жовтня Верховна Рада ухвалила законопроєкт, що передбачає онлайн-проходження комісій для пацієнтів і членів комісій, а також фіксацію результатів у електронній системі охорони здоров’я для підвищення прозорості процесу.

19 грудня Верховна Рада остаточно проголосувала за законопроєкт № 12178, який передбачає ліквідацію медико-соціальних експертних комісій та впровадження нової системи оцінювання функціонування особи.

Нова система оцінювання замість МСЕК

Керівниця практики цивільного та господарського права Ірина Ан розповіла РБК-Україна, що нові правила передбачають чітке формування експертних команд і запровадження електронного документообігу.

"Експертні команди формуються з фахових лікарів відповідних напрямків на базі кластерних та надкластерних медичних закладів. Керівник медичного закладу формує такі команди та щороку переглядає їхній склад", – пояснює адвокатка.

При цьому лікарі місцевих комісій не можуть переглядати висновки експертних команд на центральному рівні, що має зменшити корупційні ризики. Новий порядок також передбачає чітко визначені підстави для направлення пацієнта на оцінювання.

"Лікуючий або ж сімейний лікар, а також лікарські комісії (наприклад ВЛК) мають сформувати направлення щодо оцінювання повсякденного функціонування особи за наявності тривалої тимчасового непрацездатності, хірургічного втручання або ж певних захворювань", – зазначає Ірина Ан.

Це має спростити розуміння: на якій підставі було отримане направлення для оцінювання здоров'я. І в цілому це зменшить кількість безпідставних або необґрунтованих відмов у формуванні направлень.

Фото: проходження медкомісії (Суспільне Львів)

До того ж новий порядок оцінювання інвалідності в Україні передбачає впровадження чітких процедур та електронного документообігу, що має підвищити прозорість процесу. Подача документів тепер здійснюватиметься через інформаційну систему, де все перевіряє адміністратор.

"Адміністратор одразу перевіряє повноту необхідних документів та при необхідності одразу повертає таку заявку на доопрацювання", – наголошує адвокатка.

Комісія має розглянути подані документи протягом 30 днів з моменту їх прийняття. Направити пацієнта на дообстеження можна лише один раз. Для деяких захворювань впроваджується заочне оцінювання, що дозволяє пацієнту не їхати до медичних установ.

"Також передбачена можливість мати представника та подавати документи навіть з-за кордону", – пояснює юристка.

Фото: Як зміняться правила оформлення інвалідності вже з січня (Getty Images)

Окрім цього, пацієнт може оскаржити рішення комісії. У скарзі повинно бути чітко зазначено, що саме не влаштовує особу в результатах оцінювання.

"Встановлення чітких процедур унеможливлює маніпуляції процесом і робить його більш зрозумілим для пацієнтів", – зазначила Ан.

Важливим елементом нововведень є використання електронного документообігу, який дозволяє спростити аналіз кожного випадку та фіксувати всі етапи процедури. Проте існують певні труднощі.

Підводними каменями залишаються відсутність оцифрування старої медичної документації та недостатня цифровізація у віддалених лікарнях. Крім того, існує ризик, що лікарі, яким додають адміністративну функцію, можуть відчувати занепокоєння через нові обов’язки.

Проте, за словами експерта, реформа, яка набере чинності вже з 1 січня 2025 року, може значно покращити якість життя для людей з інвалідністю. Однак для її успішного впровадження необхідно забезпечити ефективну координацію між урядом, громадськими організаціями, бізнесом та суспільством.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.