Ukrainian Time

Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт “Про самоврядування в сфері охорони здоров’я в Україні” на початку червня.

Мер Кам’янського Андрій Білоусов висловився щодо законопроєкту “Про самоврядування в сфері охорони здоров’я в Україні”. 

Коментар міського голови Андрія Білоусова з’явився на сайті “Українських новин“. 

“На початку червня Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкт “Про самоврядування в сфері охорони здоров’я в Україні”. Нині він перебуває на доопрацюванні. Тому саме на часі поділитися поглядом на цей документ з позицій місцевого самоврядування.

Отже, мета нової медичної реформи – закріпити на законодавчому рівні статус самоврядних організацій в цій сфері. Також пропонується створення п’яти самоврядних інституцій (палат), які будуть об’єднувати сімейних лікарів, лікарів-фахівців, стоматологів, медсестер та медбратів, а також – фармацевтів. Зрештою, ще багато чого. Фактично, йдеться про другий етап перерозподілу повноважень в медицині. Якщо на першому етапі відбулася часткова передача державних функцій на місцевий рівень, то на другому – має відбутися делегування повноважень вже професійним спільнотам.

Як представник місцевого самоврядування розумію поширення дії самоврядних принципів на таку суспільно важливу галузь, як охорона здоров’я. Самоврядність, на мою думку, є тим провідним та перевіреним фактором, що забезпечує результативність та відповідальність. Також розумію намагання ініціаторів законопроєкту, а це власне МОЗ та КМУ, не поспішати. Однак взаємодія з представниками медичної сфери на рівні міста та обговорення з ними наслідків впровадження самоврядування у сфері охорони здоров’я дозволяють мені висловити декілька пропозицій щодо вдосконалення згаданої реформи. Заради економії місця спробую їх узагальнити в три групи.

Перша група – “довіра”. Нові органи професійного самоврядування отримають досить широке коло повноважень. Особливо у сфері ліцензування особистої практики лікарів. Тим часом, багато фахівців не має перед очима авторитетних громадських організацій, на базі яких можна було б сформувати насправді незалежні палати. Отже, виникають цілком логічні побоювання щодо таких ймовірних зловживань, як “ліцензійна корупція”, обмеження конкуренції, навіть, зведення “особистих рахунків”. Для мене, як міського голови важливо, щоб медична спільнота Кам’янського почувала себе впевнено. Тому вважаю, що всі ці “побоювання” мають бути опрацьовані до рівня надійних законодавчих бар’єрів, що стануть на заваді будь-яким можливим зловживанням.

Друга група – “зарплати”. Ряд нововведень, наприклад діяльність самоврядних палат, передбачає сплату так званих “професійних зборів” власне медичними працівниками. Також коштом самих медиків пропонується оплачувати підвищення кваліфікації. Зрозуміло, що нинішні зарплати цього “не потягнуть”. МОЗ вбачає вихід в тому, щоб поступово підняти рівень оплати медичних працівників до середнього в країнах Східної Європи з додаванням ще 30%. Саме високі зарплати мають забезпечити нашим медикам можливість утримувати коштом “професійних зборів” свої самоврядні органи, а також – своє самовдосконалення. Проте дуже важливо добитися правильної черговості у реформуванні: спочатку підвищення зарплат, а вже потім запровадження системи “професійних зборів”.

Третя група – “страхування”. Реформа передбачає запровадження обов’язкового страхування відповідальності медичних працівників за шкоду, яка пов’язана з їх професійною діяльністю, коштом власника медичної установи. У випадку приватного статусу такої установи все зрозуміло, а яким буде механізм для комунальних закладів охорони здоров’я?! Вартість нинішніх пакетів від НСЗУ навряд чи дозволить комунальним медичним закладам сплачувати вартість страхових послуг. Отже, це питання також варто врахувати при доопрацюванні законопроєкту.

На завершення наголошу: реформи в медичній галузі потрібні. Перехідний етап від медицини “радянської”, до медицини “європейської” не може тривати нескінченно Але у зв’язку з великим соціальним значенням цієї сфери, ці реформи мають бути максимально виваженими. Такими, щоб їх позитивно сприйняла, як медична спільнота, так і громади та власне все суспільство. Тому бажаю всім, хто дотичний до опрацювання законопроєкту “Про самоврядування в сфері охорони здоров’я в Україні” успішно впоратися з усіма викликами. Свої пропозиції та зауваження щодо його вдосконалення, ми незабаром передамо до профільного Комітету”.