Ukrainian Time

Національний банк України та Кабінет міністрів припускають суттєве зниження "безпекових ризиків" на початку 2025 року. Раніше очікувалося, що це станеться в середині 2024 року

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на "Інфляційний звіт" Національного банку України (жовтень 2023 року) та проект закону про держбюджет №10000.

Базовий сценарій жовтневого макропрогнозу НБУ побудований на консервативнішому, ніж у попередніх прогнозах, припущенні: "очікується збереження високих безпекових ризиків до кінця 2024 року", тоді як ще в липні НБУ припускав їхнє суттєве зниження в середині наступного року.

Крім того, проект бюджету до другого читання поданий з "урахуванням зміни припущення тривалості війни (впродовж 2024 року)". У вересні Кабінет міністрів очікував значне зниження "безпекових ризиків" у другій половині 2024 року.

Очікування НБУ та ризики прогнозу

Як зазначається в "Інфляційному звіті" НБУ, "довша тривалість та вища інтенсивність війни, ніж у базовому сценарії, погіршить перспективи відновлення економіки України, зумовить додаткові втрати потенціалу розвитку, перешкоджатиме активнішому поверненню мігрантів".

Відповідно, повільніше відновлюватимуться як виробничі активи, так і ринок праці. Бізнес настрої будуть гіршими, ніж у базовому прогнозі, що стримуватиме інвестиційну активність та обмежуватиме пропозицію. Вищими будуть видатки бюджету, що створюватиме тиск на державні фінанси.

Крім того, експорт залишатиметься обмеженим довше, ніж очікується зараз. Це створюватиме додатковий тиск на валютний ринок, а отже й цінову динаміку. Продовження мораторію на підвищення тарифів на окремі ЖКП в умовах довшої війни лише частково компенсуватиме вплив зазначених проінфляційних чинників. "Отже, для утримання помірної інфляції НБУ може вдатися до жорсткішої монетарної політики, ніж передбачає базовий сценарій цього прогнозу", – йдеться в документі.

Енергетика

У НБУ зазначають, що в умовах повномасштабної війни зберігаються високими ризики суттєвих уражень енергетичної та портової інфраструктури. Це може призвести до більшого дефіциту власних потужностей з виробництва е/е, ніж передбачено базовим сценарієм. Для їх покриття може не вистачити технологічних можливостей імпортних поставок. У результаті відновляться відключення як побутових, так і промислових споживачів, що обмежуватиме економічну активність. Отже, темпи зростання ВВП будуть меншими, ніж у базовому сценарії.

"Водночас, варто відзначити кращий рівень готовності бізнесу та населення до відключень е/е, ніж минулої зими. Крім того, продовження активних обстрілів портової інфраструктури може негативно позначитися на судноплавстві. Це ускладнить вивезення насамперед сільськогосподарської продукції та призведе до зниження валютних надходжень, а також збільшить потребу в значних інвестиціях для відновлення експортних можливостей після зниження безпекових ризиків", – зазначають в НБУ.

Фінанси

Державні фінанси дуже вразливі в умовах війни. З огляду на непередбачуваний характер війни ризики недоотримання планових доходів бюджету залишаються високими, а потенціал оптимізації видатків – обмеженим. Є суттєвий ризик вимушеного збільшення видатків, насамперед у разі посилення безпекових ризиків чи пошкоджень критичної інфраструктури. Це призведе до збільшення дефіциту бюджету та вимагатиме пошуку додаткових джерел його фінансування, йдеться у звіті.

"Водночас посилилася невизначеність щодо обсягів зовнішньої фінансової допомоги, можливою є втрата ритмічності цих надходжень. Ураховуючи обмежену ємність внутрішнього фінансового ринку, це загрожуватиме поновленням емісійного фінансування бюджету з боку НБУ. У результаті погіршаться інфляційні та курсові очікування. За такого сценарію НБУ утримуватиме жорсткіші монетарні умови, ніж очікується зараз", – додали в центробанку.

Нагадаємо, у жовтні 2022 року НБУ очікував суттєве зниження безпекових ризиків в Україні в середні 2023 року. Потім центробанк переніс очікування на початок 2024 року, а у липні – на середину 2024 року. Водночас в НБУ неодноразово заявляли, що не прогнозують тривалості війни.

За даними опитувань, абсолютна більшість українців продовжують демонструвати неготовність до компромісів з агресором задля припинення війни. На територіальні поступки Москві заради припинення війни готові піти менше 5% українців.